Он сидит на диване тяжело повесив голову. Старые морщинистые руки устало сложил на коленях. Задумчиво смотрит в одну точку правым глазом. Во левой глазнице глаза нет; осколок попал во время войны. Я смотрю на него, осознавая, что сейчас нужно наглядеться, погладить его морщины, потому что уже недалек тот день, когда его не станет. А он так дорог мне...
Не поворачивая головы он тихо говорит:
- Я не верю, что я могу воскреснуть на Суд. Я видел смерть. От меня ничего не останется! Через сто лет от меня не будет даже воспоминания. Что от меня воскреснет? Откуда я возьмусь?
Я держу его руку в своей и глажу ее: "Значит, он все таки думает об этом!"
Смотрю на него...Кажется, что он так устал, что ему даже тяжело сидеть...Так хочется, чтоб он услышал меня:
- Ну, ты же взялся из ниоткуда!
- Как это "из ниоткуда"?
- Ну, тебя же не было девяносто один год назад. Тебя просто не существовало. Ты пришел из ниоткуда. Из какой-то малююююсенькой клеточки, которую и в микроскоп толком было не видно - меньше пылинки!
- Ну, да...,- он долго молчит.- Но эта клеточка все же была, и я появился.
- Вот из какой-то невидимой оставшейся малюсенькой частички праха опять появишься! Раз Господь это сделал с тобой один раз, то сделает это снова...не волнуйся...
Он хмыкнул и ничего не ответил...я еще долго держала его руку...
Сборник "Услышанные Мысли" адресован вам, верующие в Господа Иисуса Христа. Он не воспевает оду мудрости авторам мыслей, поэтому их имена здесь не упомянуты. К слову, авторы мыслей - не философы, не великие мыслители или литераторы. Они - простые люди, точно такие как когда-то были вы...эти люди однажды пережили что-то, прошли какой-то путь, и задумались...и высказали...
Возможно, их сердца ищут ответа.
Они не знают, что все ответы - в Господе. Помогите таким людям обрести Его.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
